Часто буває так, що до приватних охоронних фірм набирають непідготовлених людей з вулиці. У відомчій (державній) охороні це виключено. Погодьтеся, що охоронець повинен мати як фізичну, так і юридичну підготовку. Більшість небезпечних та конфліктних ситуацій можна вирішити, не застосовуючи фізичної сили, а використовуючи психологічний вплив. Охоронець, працюючи у суспільстві має бути всебічно підготовлений. На сьогодні діяльність охоронних структур ліцензується, вони несуть відповідальність за своїх співробітників та майно, що охороняється.
Також є охорона, яка просто наймається підприємством: наприклад, штатний охоронець, діяльність якого жодними законодавчими актами не регулюється. Часто такі працівники належним чином навіть не оформлені, тому у разі виникнення проблем вимагати від них щось дуже складно: поведінка охоронців майже повністю залежить від примх керівника бізнесу. Для забезпечення замовників дешевою охороною часто персонал не проходить належної підготовки до роботи.
Що ж до охорони спеціалізованих фірм, їх діяльність регулюється посадовими інструкціями. Щоправда, останні також не ідеальні з правової точки зору. Адже і в них багато чого диктує замовник послуг, тобто власник об’єкта, що охороняється.
Добре, коли інструкцію фірми складають та узгоджують юристи. Надалі це допомагає знайти мінімальний компроміс між правом та інтересами замовника, а також уникнути багатьох конфліктних ситуацій. Тому, якщо охорона якогось закладу поводиться некоректно по відношенню до відвідувачів, то не варто звинувачувати лише її. Буває так, що співробітникам охорони фактично нав’язують протиправні моделі несення служби, і часто їм доводиться балансувати між тим, чого від них вимагають, і тим, що дозволяє закон. Тому Закон «Про охоронну діяльність» закріплює за охоронцем право застосування сили та спецзасобів. Але робити це можна лише в крайніх випадках: якщо життю людей чи майну замовника загрожує небезпека.
Застосовувати спецзасоби та прийоми рукопашного бою охорона має право лише при затриманні злочинця і лише в тому випадку, коли такі дії можуть вирішити проблему. Також обов’язковою умовою застосування сили чи спецзасобів проти людини є попередження. При цьому слід переконатися, що воно точно було почуте!
Відповідно до закону — перш ніж застосувати силу, необхідно в усній формі повідомити порушників, причому необхідно переконатися, що вони попередження почули.
Слід також відзначити, що застосовувати спеціалізовані засоби, наприклад, той же сльозогінний газ, а тим більше зброю, не можна ні в нічних клубах, ні в магазинах. Адже ці установи є місцями масового скупчення громадян (ст. 16 Закону України «Про охоронну діяльність»).
Досить часто, порушниками стають відвідувачі розважальних закладів, особливо у нетверезому стані, і навіть проти таких охоронці мають діяти рамках закону. У разі можна лише у усній формі запропонувати залишити приміщення. Охорона не має права розпускати руки навіть тоді, коли нетверезі відвідувачі почали вирувати. Потрібно лише рознімати цих людей, блокувати їхні руки, але при цьому не завдавати ударів та не травмувати. У разі відмови припинити протиправні дії, охоронці повинні викликати поліцію.
У нашому багатогранному та перевантаженому кризами світі буває так, що правопорушники озброєні та поінформовані набагато краще, ніж працівники охорони. Тому настільки важливою є правильна підготовка охоронців. Загалом можна приблизно оголосити якийсь алгоритм поведінки у складній ситуації: передбачати варіанти складних ситуацій, наскільки можна уникати фізичного конфлікту, за необхідності (неможливості вирішити конфлікт психологічно) – діяти швидко і рішуче.